Ніч глибока, влігся вітер.
Все затихло уві сні.
Вдалині ледь-ледь помітно
Світить вогник у вікні.
Ніч, як чорне покривало,
Та не збочить стежка-путь.
Хороше на серці стало,
Що тебе чекають-ждуть.
Так приємно відчувати,
Що комусь потрібен ти:
Жде дружина, діти, мати…
Треба вогник берегти.
Де б не довелося бути
Від домівки вдалині,
Серце завжди гріти буде
Вогник в рідному вікні.
13.12.1986
Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua