Все ніяк не можу.

Я хочу цьому світу сказати щось важливе,
Та все ніяк не можу це зробити!
І те моє відверте і сміливе,
Чомусь безсиле потрібну думку відкрити.
Продовження →

Мій рідний край…

Мій рідний край, моє життя,

Берези, клени, чисті ріки…

Безмежна, первісна краса

Я не забуду це вовіки.
Продовження →

Твоє життя

Твоє життя – коротка мить;
болить, помреш, переболить….
Усі досягнення і цілі
знайдуть майбутні у могилі….

Твоє життя – коротка мить;
ти пробуєш його прожить
точніше, по чужим слідам
ідти туди, де славлять спам….

Який у тебе там є графік?
Застряг в кущах старенький «Рафік»…
Тобі бажають щастя ніби,
коли ти їх вдягаєш німби…

А там Ісус пішов на хрест…
Пішов, бо то його протест…
Хоч раз подумай ширше, друже,
і відшукай у тілі душу…
Продовження →

Вона була помилкою

Вона була помилкою
Моїм коханням,сенсом, долею
Наче для Паганіні скрипкою
Була для мене цілою вселеною

Вона була моїм коханням
Така одна тільки моя
Була моїми і силою і біллю
Гірким душевним каяттям

Вона була просто ілюзією
Для мене й грішною й святою
Моєю внутрішньою силою
Моєю помилкою й долею

Вона була моїм талантом
Моїм продовженням і вірою
Моїм і критиком і другом
І так солодкою неволею
Продовження →

Сила слова

Не скупіться на добре слово,
Хай воно розірве нашу тишу.
Бо вона- як німого мова,
Убиває всередині душу.
Ти зрозумій, що на заході дня
Доведеться поговорити.
Бо все одно вся душа твоя,
Мов людина, що прагне жити.
І нехай не на гарній ноті,
Але менше брехні і фальші.
Не являй ти себе в польоті,
Якщо зовсім не вмієш літати.
Будь сильніше усякої болі,
І прощай проти власної волі.
Не дивись ти так сумно удаль,
Бо у цьому твоя лиш печаль.
Лікує не час, не думки, не терпіння.
Лікують слова, такі чесні й правдиві.
Продовження →

Тримаю впевнено АК

Тримаю впевнено АК в руках,
Неволя – це моя ціль в думках.
Приклад до плеча і погляд вперед,
Один до одного, все точно, я – Архімед.
Продовження →

Нецілована

Я пам‘ятаю твій поцілунок,
Який ніколи не був у мене на вустах.
Я знаю у тебе було безліч коханок,
Але коли ти зі мною, я немов птах.

Нецілована я тобою,
Але завжди в твоїх думках
І нехай я в твоєму серці давно похована .
Все одно знаю, що я в твоїх найпотаємніших закутках…
Продовження →

Вина

У чому я винна,
де моя вина?
Покажіть мені докази,
хто з вас суддя?
Адвоката мені не треба,
Я і сам собі вона.
Прокурора я бачу-
он там звіддаля.
Свідки, присяжні, люди прості-
Всі вони журналісти сумні.
Вирок є і він звучить,
Що все проти мене стоїть.
Продовження →

Весна іде

Весною ходять рано,
Ще пташки не співають у гаю.
Жаба спить в піску у мулі.
Журавлі вертаються з вирію.
Лебеді вже є
На річці за містом.
Стрічають весну-пору
І сушать гілля навмисно.
Усе цвіте і ніжно пахне,
Став добирає води.
Собака ходить тихо
Прибирає сніг з ноги.
Продовження →

До Бога…

На одне коліно прихилися
І думками будь згори,
Тихо Богу помолися,
Він почує всі твої думки.
Відкрий своє серце,
Відкрий свою душу.
Почуй, як ангели говорять.
Образа йде з лиця,
Ноги тремтять без кінця.
Усе добре, Бог з тобою.
Людино добра!
Ти тільки вір, будь собою,
Не гріши,
І Бог буде завжди за твоєю спиною.
Від злого збереже
І радість примножить.
Продовження →