Вірші – Ніка Пахомова

Двадцять секунд перед розп’яттям

У нас лиш мить спокою,
тож вислухай, прошу.
Ти не опинишся одною,
я тебе й на мить не полишу.
Знаю, буде шумно і лячно,
покладися на сотворителя.
Так, я повівся необачно,
думав, що зіграю роль спасителя.
Нажаль, виявився слабшим лукавих правителів,
а ти прости їх та їхніх темних покровителів.
Продовження

Пообіцяймо? – Максим Патик

Щастя в найменших частинках нашого життя:
в заходах сонця, перших зірках.
В моїх почуттях і твоїх словах,
в наших обіймах і у твоїх безмежно гарних очах.
Падаючі зірки на небі, гарячі сльози на холодних щоках,
те бажання в моєму серці:”не втрачати тебе на віка”.
Продовження

Вірші – Марта Богданівна Шемеляк

ГНІЙ ДУШІ ЙОГО

Бідне дитятко колись народилось,
і з радості воно так і носилось,
і чортові послугу воно зробило:
народилось і згнило.
Може колись його там обзивали? Продовження