В’ється стежка, в’юниться…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

В’ється стежка, в’юниться
Серед жита й пшениці.
Жайворонки зависли
В голубій висоті.

У безмежному полі,
У зернистому морі
Дві зустрілися долі,
Молоді-молоді.

І за руки взялися,
В поцілунку сплелися.
Стиха лагідно листям
Їм шепочуть хліба –

Будьте вірні і щирі
У життєвому вирі,
Хай над вами не меркне
Височінь голуба.

Хай серця ваші й душі
Доброта не полишить,
Хай на морі і суші
Не бушують шторми.

Хай вам добре живеться,
Й нитка злагід не рветься.
Щастям, повним по вінця, –
Будьте завжди людьми!

В’ється стежка, в’юниться
Серед жита й пшениці.
Жайворонки зависли
В голубій висоті.

У безмежному полі,
У зернистому морі
У життя йдуть дві долі,
Молоді-молоді…

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Тиха місячна ніч над над принишклим селом…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Тиха місячна ніч над принишклим селом
Оповила біленькі оселі.
Лиш пустун-вітерець над люстерком-ставком
В срібних хвилях гойда каруселі.

Продерчав десь деркач у заплавах ріки,
На хвилину сполохавши тишу,
Очерет з осокою про щось гомінкий
Тихо шепче і чубом колише.

Запізнілий туман, мов отара овець,
Суне попаски вбрід понад лугом.
Замаячив ледь-ледь вдалині острівець
Й непомітно сховався за пругом.

Тишу ночі німу в світанковій зорі
Горлані-когути розірвали.
Зарум’янився день, біг на кожен поріг,
Ясні зорі на небі згорали.

Зажеврів горизонт акварелями фарб,
Ожило, закрохмалилось небо,
І заграв промінець в хмарках сотнями барв,
І несміло поповз понад степом.

Народивсь новий день, прокидалось село,
Сни міцні, сни химерні зникали.
Закипіло життя – ожило, попливло,
Срібні роси по шибці сповзали.

Придивися, прислухайся, дух затамуй –
Це не можна в словах передати.
Неповторну красу бережи, не руйнуй!
І не дай їй з планети зникати!

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Скошеними травами, стиглими отавами…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Скошеними травами, стиглими отавами
В’ється стежка луками до твоїх воріт.
Рівними покосами, перевита росами,
Чітко, де проходимо, залишає слід.
П’янким трунком споєна, травами настояна,
Луговими квітами – мальовничий цвіт.
Туман низько стелеться і пливе по стежечці.
Як з тобою стрінуся – просторіша світ.
Кожною неділею йду я із надією:
Варто б нам побратися не на день – на вік.
Стежка хай туманиться, вірю я – так станеться,
Бо топчу цю стежечку вже четвертий рік.
Скошеними травами, стиглими отавами
Чітко, де проходимо, залишаєм слід.
Інститут закінчено, ми уже обвінчані.
В’ється стежка луками до моїх воріт.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Чисто прибрано, дім – світлиця…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Чисто прибрано, дім – світлиця:
Спокій, затишок тут.
Цю споконвіків традицію
Берегині бережуть.

І не може буть інакшого,
Хто б там що не говорив.
Берегині роду нашого –
Благородності порив.

І робити по-інакшому –
Це не в їхніх почуттях.
Берегині роду нашого
Бережуть в житті життя.

Берегти їх нам, леліяти,
Дорожити над усе.
Добре, щедре, світле сіяти –
Доброта добро несе.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Хворію я тобою до знемоги…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Хворію я тобою до знемоги,
Всім тим, що маєш,що у тебе є.
Сучасним станом і життям убогим –
Хворію, млію, селище моє.

Садок вишневий і верба крислата,
Ставок і луг, і батьківський поріг.
Пишаюсь вами, бережу вас свято,
І низько вам вклоняюся до ніг.

Хворію я тобою до нестями,
До дна спиваю рідні береги.
Доводитесь мені ви не гостями,
Бо ви мені довіку дорогі.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Муравський шлях, широке дике поле…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Муравський шлях, широке дике поле,
Безмежний простір полином пропах.
З козацьким військом на сторожі волі
Іван Мазепа з люлькою в зубах.

Гарцює кінь під ним і копитами
Викрешує землі прадавній пил.
Тужить наш край за дочками й синами,
До їх могил схиляється ковил.

— Відпочивати будем коло маку, –
Сказав підлеглим ватажок-чумак.
І до цих пір під знаком зодіаку
Поселення це зветься Коломак.

Літа летять та пам’ять не загине
В серцях людей, що в цім краю живуть,
Гордиться ними вся Коломаччина –
Такі в житті ніде не підведуть.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Осінь догора багряним вогником…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Осінь догора багряним вогником,
Над ставком дрімає верболіз.
Зачепивсь півмісяць над Коломаком,
Хвацько догори задравши ніс.

В сон міцний втопилось моє селище,
Тиша, спокій, вітер ні шелесть.
Лиш густий туман низами стелеться
Сивими отарами овець.

Десь зненацька півень наполохано
Проспівав дзвінке «кукуріку»,
І йому негадано, непрохано
Відгукнулись в іншому кутку.

Ніч повільно зводилась над хатами,
Підіймала заспаних людей.
Загадковий, новий, нерозгаданий
Трудовий народжувався день.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Пам’ятаю, як стрілися…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Пам’ятаю, як стрілися,
Гучніш серце забилося.
До ніг небо схилилося
Голубе-голубе.
З теплотою і світлістю,
З материнською ніжністю,
З лебединою вірністю
Покохав я тебе.
Прожили, як умілося,
Ніби щойно зустрілися,
Деколи і сварилися,
Бог нам буде суддя.
Чи в годиноньку грізную,
Радісну а чи слізную,
Лебединою піснею
Пролетіло життя.
Наче в казці приснилося,
Розпливлося, розмилося,
І за обрій скотилося
Це життя голубе.
А я все ніби в юності
З материнською ніжністю,
З лебединою вірністю –
Так кохаю тебе.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Хвилюється в полі пшениця і жито…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Хвилюється в полі пшениця і жито,
І радість серця переповнює вкрай,
Бо вміє із працею й піснею жити
Наш рідний, наш милий Коломацький край.
На березі річки Коломацька рада
Чудово рішила задуманий план:
Був вибраний гетьман, шанований всюди,
Стратег і політик Мазепа Іван.
Й понині ще ходить легенда в народі
Що ніби довкола тут рясно ріс мак:
Чи правда, чи ні – перевірити годі –
Поселення ж звем до цих пір Коломак.
Тож як не радіть, не пишатись цим краєм,
Тож як не любить цих людей через край,
Хто в полі рясні урожаї плекає, –
Це гордість твоя, наш Коломацький край.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Обережно ступай…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Обережно ступай,
Не зламай живі квіти,
Бо вони, як і ти, потребують тепла.
Адже все на землі
Прагне бути зігрітим:
Зупинися, не смій заподіяти зла!

Обережно ступай,
Нахились, придивися,
Не гаси під ногами земного життя.
Десь співає цвіркун,
Заховавшись між листям,
Он гніздечко – не руш,
І другому затям.

Ось біжить по землі
Працьовита комаха.
Не дави, не топчи, не руйнуй, не ламай.
Все потрібне землі:
І рослина, і птаха –
Ти ж людина, не звір –
Обережно ступай!

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua