В життя вдивляються віконця вимиті…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

В життя вдивляються віконця вимиті
Того будиночка, що край села.
На світ родився, син весь в батька вилитий,
І мати посмішкою розцвіла.

Коханню вірному в житті нема ціни,
Його не купиш, ні, не продаси.
В оселі гамірно, бо голосок дзвенить –
Світ відкрива новий маленький син.

Малюк з’єднав обох тугішим вузликом,
Міцніє дружбою нова сім’я.
І користується великим успіхом
В цьому будиночку його ім’я.

В життя вдивляються віконця вимиті
Того будиночка, що край села.
Росте, міцніє син, весь в батька вилитий,
Найперші труднощі в житті дола.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Пусткою дихає батьківська хата…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Пусткою дихає батьківська хата,
Схлипує сумом дубовий поріг,
Не зустріча вже ні в будні, ні в свята,
Хто б скуштував тут пахучий пиріг.

Біла світлиця зовсім заніміла,
Покуть з лампадкою заціпенів,
Пісня не злине – відрізані крила,
Ганок розсунувсь, струхлявів, змарнів.

Піч вишкіря, по-звіриному хижо,
Чорну, холодну, мов морок, черінь.
В комині стогоном вітер чикриже,
Хата без жителів – мертвий курінь.

Глянеш на пустку і кров застигає,
Болем пронизує, вже не спасти.
В хаті спустошеній морок гуляє,
Лише на сволоках – Божі хрести.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Мабуть, не марно мені сни…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Мабуть, не марно мені сни
Наносять в серце рану.
Цвіте калина щовесни,
А я все в’яну й в’яну.

Ламають віти, а вона
З літами красивіє,
А я хмелію без вина –
Від розпачу сивію.

Можливо, так і проживу,
Не заквітчавшись квітом.
Не тільки в снах, а й наяву –
Лишуся пустоцвітом.

А так хотілося тепла,
Гарячого кохання.
Та чомусь доля обійшла
Моїх думок бажання.

Мабуть, не марно мені сни
Наносять в серце рану.
Цвіте калина щовесни,
А я все в’яну й в’яну.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Дріма земля…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Дріма земля,
В снігах повита снами,
Міцний мороз
Ножем наскрізь пройма,
Рипить сніжок
Крохмально під ногами –
Різдвяна ніч и чарівна зима.
Дріма земля
В дзвінкій, грайливій млості,
Закутавшись в сніжинковий мороз,
Але не сплять
Господарі і гості –
Різдвяна ніч,
Родивсь Ісус Христос.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Розійшлися дороги у безмежному полі…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Розійшлися дороги у безмежному полі,
Розійшлися дороги у широкі світи.
Я згораю від болю, де шукать свою долю?
Поможи мені, Боже, цю дорогу знайти.

Щоби серце не мліло, йти управо, чи вліво?!
Щоб душа не кипіла, може, прямо піти?!
Де знайти свою долю, поможи в моїм горі,
Щоб я рани всі згоїв на порозі мети.

Ой ти доленько-доле, чом така вередлива?!
Я шукаю роками в лабіринті життя.
Скроні, мов заметільна, запорошила злива,
А ти все десь блукаєш, чи пішла в небуття?!

На розчахнутих думах зупинюсь серед поля,
Чаклуватиму днини і очей не зімкну,
Як крилом лебединим не змахне мені доля,
Упаду край дороги і навіки засну.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Ось так впаду і захолону…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Ось так впаду і захолону
В долонях рідної землі,
І закипить сльоза солона
На оксамитовім стеблі.

Сльоза замріяного гаю,
Пшеничних нив, пахучих трав,
Перлини батьківського краю,
Які безтямно покохав.

Сльоза пташиного гніздечка,
Сльоза співучого струмка.
Цвіте медовим цвітом гречка,
Чому ж сльоза така гірка?

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Якби довкіл все не цвіло…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Якби довкіл все не цвіло,
Не пахло вже весною,
Мене б на світі не було,
Не снив би я тобою.

Якби не літечка чоло,
На теплоту багате,
Мене б на світі не було,
Не зміг би я кохати.

Якби не осінь золота,
Гаптована барвисто,
Не цілував би я вуста –
Завіявсь жовтим листом.

Якби не зимонька-зима,
Не на деревах іній –
Мене нема й тебе нема.
Для кого ж сніг цей синій?

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

До рідної хати дорога далека…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

До рідної хати дорога далека,
Та часто так сниться знайомий поріг,
До тата, до мами лечу, мов лелека,
При зустрічі, миттю, впаду їм до ніг.
Спасибі вам, милі, що честь не згубили
І нас заставляли її берегти,
Щоб завжди і всюди сердечно любили
Знайомі і рідні жили, як брати.
Спасибі, хороші, що віру й духовність
Крізь роки жорстокі в собі пронесли.
Що щира повага, людяність і совість
Завжди невід’ємно із вами жили.
Спасибі вам, любі, що ви нас навчили
Повік пам’ятати подвір’я своє,
Щоб землю, де виріс, любити уміли,
Тож дякуєм Богу, що ви у нас є.
До рідної хати дорога далека,
Та часто так сниться знайомий поріг,
До тата, до мами лечу, мов лелека,
При зустрічі, миттю, впаду їм до ніг.

13.11.1998

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Вицвіла, злиняла осока…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Вицвіла, злиняла осока,
Очеретом заросло болото,
Потемніло дзеркало ставка,
А яке довкілля скрізь було тут!

Там верба, красуня на весь гай
У ставкові полоскала віти,
Тут дзвенів джерельця водограй
І купались, бавилися діти.

А тепер лиш туга на душі,
І вразлива згадка за минулим.
Не передаси цього в вірші –
Все у чорній прірві потонуло.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua